Лист до сина від 3.10.1983 р.

Людина існує не пізнанням (хоч — і пізнанням), не працею (хоч — і працею), не любов’ю (хоч — і нею). Людина живе, щоб жити.

Дуже неокреслено, але окресленіше не сказав ще ніхто.
Намагайся зрозуміти інших людей, бачити в їхніх життях їхню правду, яку треба приймати, а не оспорювати… суди про людей не зі своєї позиції тільки, а й з їхньої.

Ще краще — з кількох позицій. А як би вчинив тут П’єр Безухов чи Роберт Джордан чи Мартін Іден, наприклад?

Для цього треба мати щедре серце.

Живуть же по-своєму дерева і квіти, жаби і ластівки, щури й соколи.
І претензій до них ніхто не ставить.

Так і люди.